Із приходом тепла зростає ймовірність не лише насолодитися красою природи, а й зустрітися з її дикими мешканцями, зокрема плазунами.
В Україні живуть п’ять видів отруйних гадюк, вужі, полози, ящірки, черепахи та інші плазуни. Вони розповсюджені по всій території країни, і багато видів мають природоохоронний статус. Не всі ці тварини є отруйними, але всі вони потенційно небезпечні для людини.
Стосовно Запорізької області, то у нас найчастіше з отруйних плазунів зустрічаються два види гадюк: гадюка звичайна та гадюка степова. Щороку їхніми жертвами стають десятки людей.
Гадюка звичайна
Цей вид є найпоширенішим в Україні, зустрічається практично повсюдно. Довжина тіла зазвичай не перевищує 65 см. Забарвлення дуже варіативне, але завжди камуфлююче. У більшості випадків ідентифікувати звичайну гадюку можна по зигзагоподібним візерункам на спині, однак серед них часто зустрічаються повністю чорні або коричневі особини-меланісти.
Укус може бути досить небезпечним для людини, обов’язково після укусу треба звертатися за кваліфікованою медичною допомогою якомога швидше.
Гадюка степова
Представники цього виду на території України зустрічаються рідко, природний ареал обмежений степами та лісостепами південних і східних областей країни, вкрай рідко зустрічається в гірських районах Карпат. Середні розміри близько 50-55 см. Відмінна особливість степових гадюк – забарвлення в коричневих і/або бурих тонах, спину завжди прикрашає більш темна зигзагоподібна смужка. Черево зазвичай сіре зі світлими плямами.
Саме степова гадюка вважається найбільш небезпечною серед отруйних змій України, порція отрути і її токсичність найбільша.
Отрута наших гадюк є дуже небезпечною і за своїми властивостями та дією прирівнюється до отрути гримучої змії, проте укус гадюки є несмертельним і тільки у надзвичайних випадках (анафілактичний шок) може призвести до летального випадку. Це пов’язано з тим, що кількість отрути, яку змія впорскує у жертву, є мізерною, а її виробництво – енергозатратним процесом, тому гадюка завжди економить свою смертоносну зброю. І за найменшої нагоди намагається утекти або, зачаївшись, перечекати присутність людини. Лише у випадку безпосередньої навмисної провокації зі сторони людини, або якщо людина випадково наступила на цю тварину, вона застосовує останній рубіж оборони – смертоносну отруту. Отрута виробляється двома отруйними залозами, які знаходяться у верхній щелепі та сполучені із порожнистими зубами-іклами. При укусі отруйні зуби висовуються зі спеціальних мішечків, у яких вони постійно містяться, проникаючи глибоко у тіло жертви, а потужні м’язи, що оточують залозові капсули із отрутою, різко скорочуються й отрута під тиском впорскується у жертву. Укус триває всього кілька десятих часток секунди, тому нагадує сильний удар, ніж укус.
Що робити, якщо змія вкусила?
Укус змії має важкі прояви та серйозні наслідки. Особливо тяжко переносять їх діти, літні люди, особи зі зниженим імунітетом та алергіки.
Отрута гадюки справляє гемолітичну дію (спричиняє руйнування червоних кров’яних тілець крові) на людський організм. Після укусу на ураженому місці з’являється болючий набряк із множинними дрібними крововиливами — геморагіями. Отрута швидко вражає життєво важливі системи організму людини: настає загальна слабкість, тиск сильно знижується, виникають головний біль, задишка, запаморочення, набряк тканин і запалення лімфатичних вузлів.
У разі укусу намагайтесь якнайшвидше потрапити до лікаря. Лише професійний медик зможе надати необхідну допомогу.
Якщо ж транспортування до лікарні довготривале, постраждалий потребує домедичної допомоги:
- зберігайте спокій та менше рухайтесь. Рух прискорює розповсюдження отрути в організмі. Ушкоджену кінцівку треба зафіксувати косинкою, наклавши шину з різних підручних засобів;
- пийте багато води;
- на місце укусу накладіть стерильну пов’язку;
- зніміть з ураженої кінцівки весь одяг, прикраси або взуття;
- за можливості прийміть 1–2 таблетки ліків від алергії;
- під час транспортування покладіть уражену кінцівку на підвищення;
- за можливості прикладіть до рани лід, загорнутий у тканину;
- не намагайтесь обробляти рану додатково;
- не треба висмоктувати отруту (таким чином збільшується імовірність додаткового зараження, до того ж це небезпечно і для людини, у якої отрута опинилась у роті);
- не накладайте джгут;
- не припікайте рану;
- не вживайте алкоголь.
Як же відпочивати безпечно та не стати жертвою власної необережності?
Уберегти себе від укусів можна, якщо дотримуватися простих правил.
Натрапити на небезпечних плазунів можна не тільки в лісі, парку, в полі чи на сіножаті, а й на власному подвір’ї. Змій багато в заболочених місцевостях, біля зарослих озер і ставків, у горах та пустелях. Ці тварини часто ховаються у старих пнях, копицях сіна, під каменями або стовбурами повалених дерев. Саме тому цих предметів краще не торкатися руками, а користуватися ціпком.
Перед тим, як сісти на траву, камінь чи колоду, пошурхотіть чи постукайте в тому місці палицею. Це відлякає змію. Зазвичай вони тікають від людей, почувши кроки, стукіт чи голоси, та одразу ж ховаються або відповзають подалі. Однак у спеку їхня поведінка може змінюватися, тож убезпечте себе цією простою дією.
Важливо пам’ятати, що змії не нападають першими, а проявляють агресію лише в разі небезпеки. Гадюки активні в денний час: як усі холоднокровні, вони полюбляють грітися на сонечку. Зазвичай люди зазнають укусів, якщо випадково наступають, сідають чи лягають на рептилію. Однак буває, що змія стає об’єктом своєрідного полювання з боку людини. Якщо ви побачили змію, відійдіть убік без різких рухів.
Якщо вирушаєте до місцевості, де потенційно можуть мешкати плазуни, надягайте одяг, що захистить від укусів. Це мають бути довгі штани із цупкої тканини, високі черевики. Штани треба заправити в черевики.
Якщо ви все ж таки зустрілися із плазуном, не робіть різких рухів, адже змія зазвичай просто не побачить нерухомий об’єкт. Краще завмерти й чекати, доки гадюка відповзе.
Головна допомога для постраждалого — медична, тому якнайшвидше доправте його до лікарні.