Всесвітній день допомоги хворим на проказу

Всесвітній день допомоги хворим на проказу відзначається з 1954 року щорічно 30 січня. Він був заснований ООН у 1953 році на честь Рауля Фоллеро і всіх небайдужих до цієї проблеми людей, які присвятили своє життя боротьбі з хворобою Хансена – проказою.

Мета — звернути увагу на проблему не тільки медичної, але й широкої світової громадськості, органів адміністративного управління, громадських організацій, ділових кіл, благодійних фондів, релігійних громад і приватних осіб.

Проказа не відноситься до масових захворювань, однак у стародавні часи її боялися більше, ніж ми зараз СНІДу. За даними ВООЗ у світі на лепру страждають близько 11 млн. людей, серед яких чоловіків втричі більше, ніж жінок. Діти більш чутливі до прокази, ніж дорослі. Зараз проказа зустрічається головним чином у тропіках і субтропіках, в районах з більш холодним кліматом вона рідкісна. Хвороба поширена в Африці, Азії, Індії, Іспанії та Португалії. У США хворі на проказу зустрічаються на узбережжі Мексиканської затоки, на Гаваях і в Південній Каліфорнії. В Україні можуть спостерігатися привозні випадки.

Прока́за (ле́пра, хвороба Хансена) — антропонозна інфекційна хвороба з контактною передачею і хронічним перебігом, яку спричинюють мікобактерії лепри.

Хвороба характеризується різноманіттям клінічних проявів. Спочатку на тілі людини з’являються бурувато-жовті плями, особливо на обличчі, кінцівках, сідницях, спині, які зовсім нечутливі на дотик. Пізніше, ці плями перетворюються на горбики та вузлики діаметром до 3 см, синюватого кольору. Обличчя хворого стає схожим на “лев’ячу морду” — зморшки та складки на обличчі поглиблюються, ніс потовщується, різко виступають надбрівні дуги. Брови та вії випадають. Хвороба може розвиватися і прогресувати до 15 років.

Чинники, що можуть провокувати розвиток прокази: низький рівень життя, санітарної культури, хронічні шкідливі захворювання — алкоголізм та наркоманія; часті вірусні інфекції. Також до факторів ризику відносять емоційні стреси, зловживання препаратами йоду та оперативні втручання.

Виявити хворобу можна тільки за допомогою лабораторної діагностики. Дослідження проводять зі скребу висипу, у сироватці крові, у біоптатах шкіри тощо.

Лікування здійснює тільки лікар! Хворих ізолюють у спеціальні лепрозорії. В офіційній медицині відомі поодинокі випадки, коли деякі препарати повністю виліковували це захворювання.

Щодо профілактики — вона полягає в дотриманні санітарно-гігієнічних правил: треба часто мити руки; уникати подорожей в ті країни, де зафіксували лепру, щоб уникнути небажаних контактів з можливими носіями або хворими на проказу. Треба пам’ятати, що небезпека захворювання зростає при тривалому контакті з ураженими проказою шкірними покривами.

Будьте обережні!