Щороку 24 березня, в день, коли у 1882 році німецький мікробіолог Роберт Кох відкрив збудник туберкульозу, за що був у 1905 році відзначений Нобелівською премією, відзначається Всеукраїнський та Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз.
Тема цього дня у 2021 року: «Годинник цокає». Цей слоган передає відчуття того, що у світу не вистачає часу, щоб виконати зобов’язання щодо викорінення туберкульозу, які взяли на себе світові лідери. Це особливо важливо в контексті пандемії COVID-19, яка поставила під загрозу прогрес у сфері боротьби з туберкульозом і для забезпечення рівного доступу до профілактики та лікування відповідно прагнення ВООЗ до досягнення загального охоплення послугами охорони здоров’я.
Україна посідає друге місце в Європейському регіоні за рівнем захворюваності на туберкульоз, щороку реєструється близько 30 000 нових випадків захворювання на туберкульоз. Кожен шостий хворий помирає, хоча сьогодні це захворювання цілком виліковне. За даними ВООЗ, в нашій країні щороку не виявляється близько 24 % нових випадків захворювання на туберкульоз. Ймовірними причинами такого великого відсотка не виявлення – недостатній рівень діагностики, обмежений доступ до медичної допомоги певних категорій населення та пізнє звернення за медичною допомогою. Щонайменше 23 % нових випадків туберкульозу, виявлених в Україні, не піддаються лікуванню звичайними протитуберкульозними препаратами – є резистентними, а більше 40 % таких нових випадків вже мають деструктивну форму.
Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричинено мікобактерією туберкульозу (бацила Коха), передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової, у більшості випадків вражає легені, але захворювання може виникнути у будь-якому органі, наприклад, нирках, хребті, мозку, лімфатичних вузлах, кишечнику, шкірі, статевих органах тощо.
Перші ознаки туберкульозу: підвищена стомлюваність, слабкість, схуднення, втрата апетиту, субфебрильна температура (37-37,5 оС) пітливість (особливо вночі). В активній стадії з’являються характерні для туберкульозу симптоми: кашель, що не припиняється понад 2 тижні з виділенням мокротиння, яке може бути з домішкою крові; біль у грудній клітині; задишка, брак повітря; лихоманка з ознобом, високою температурою (до 39оС); сильна слабкість; збільшення лімфатичних вузлів.
У Запорізькій області центром для координації заходів протидії туберкульозу на регіональному рівні є КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР. Заклад містить 315 ліжок для стаціонарного лікування хворих на туберкульоз.
Протягом трьох років в області на 35,0 % знизилась поширеність на всі форми активного туберкульозу: з 105,90 на 100 тис. населення у 2018 р. до 68,8 у 2020 році; у 2019 році – 93,4. Показник по Україні за 2019 рік – 69,50.
Показник захворюваності на всі форми туберкульозу серед населення області зменшився на 35,1 %, і складає 28,20 на 100 тис. населення (645 випадків) у 2020 році, проти 58,90 (1015 випадків) у 2018 році. У 2019 році – 51,5, або 878 випадків.
У 2020 році померло від туберкульозу 163 особи, що менше ніж у 2019 році – 225 осіб, показник на 100000 населення склав у 2020 році 9,7 проти 13,3 у 2019 році. По Україні за 2020 рік – 6,9 на 100000 населення.
У обласну Програму розвитку охорони здоров”я у Запорізькій області на 2018-2022 роки внесено заходи і завдання щодо удосконалення надання медичної допомоги в протидії захворюванню на туберкульоз, у тому числі хіміорезистентному: забезпечення виявлення осіб, хворих на туберкульоз, шляхом мікроскопії мазка мокротиння та закупівля лабораторних витратних матеріалів; забезпечення діагностики та моніторинг ефективності лікування за допомогою рентгенологічного обстеження, шляхом закупівлі рентгенівської плівки та реагентів, лабораторних витратних матеріалів.
Принципово новий підхід до надання протитуберкульозної допомоги викладено в Загальнодержавній цільовій соціальній програмі протидії захворюванню на ТБ на 2018–2021 роки (законопроект № 9467який 14 січня 2019 року зареєстровано у Верховній Раді України). З 2020 р. передбачено зміни у фінансуванні протитуберкульозної медичної допомоги. Більшість цих послуг буде профінансовано з програми медичних гарантій, зокрема, амбулаторне лікування хворих на туберкульоз та стаціонарнадопомога (виключно за умови показань для госпіталізації). Окремо, з програми «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями», буде профінансовано профілактичні заходи.
Високий темп життя, інформаційний пресинг, постійний «брак часу», а, отже, нерегулярне і незбалансоване харчування − це все стресові аспекти, які призводять до зниження захисних сил організму і сприяють розвитку захворювання. Разом з тим, туберкульоз − безумовно, соціальна хвороба, адже безпосередньо залежить від способу життя населення, якості харчування та інших факторів. Ризик появи туберкульозупідвищують злоякісні новоутворення, цукровий діабет, аутоімунні захворювання, ВІЛ-інфекція, трансплантація органів або кісткового мозку та інші складні хвороби, які знижують імунітет.
Діагностика туберкульозу легень ґрунтується на інструментальних (флюорографія; рентгенографія грудної клітки; комп’ютерна та/або магнітно-резонансна томографія грудної клітки; бронхоскопія) і лабораторних методах дослідження (аналіз харкотиння протягом 3 днів поспіль на виявлення мікобактерій туберкульозу; бактеріальний посів мокротиння (або інших біологічних матеріалів) на спеціальні середовища (результат потрібно чекати протягом 2-6 тижнів) з визначенням чутливості збудника до протитуберкульозних препаратів); в якості швидкого і точного методу використовується ПЛР-діагностика туберкульозу. Також використовуються нашкірні проби Манту і Діаскін-тест.
Лікування туберкульозу: прийом протитуберкульозних препаратів. При наявності показань проводиться хірургічне лікування. Велике значення має підтримуюча терапія. Треба пом’ятати – дієвих народних методів лікування туберкульозу не існує!
Профілактика туберкульозу. До первинної профілактика відноситься вакцинація. Перше щеплення (БЦЖ) відповідно до календаря щеплень проводиться на 3-5 день життя в пологовому будинку. Вторинна профілактика туберкульозу включає в себе ранню діагностику захворювання. З цією метою застосовують профілактичні огляди, флюорографію легенів, туберкулінодіагностику.
При перших проявах симптомів туберкульозу треба звернутися до свого сімейного лікаря! Профілактичні огляди слід проходити 1 раз на рік.
Бережіть своє здоров’я, дотримуйтеся здорового способу життя. Хай щастить!